Вівторок, 22.05.2018, 15:05
Вітаю Вас Гість | RSS
   ПРАВО,  СУСПІЛЬСТВО,  ДЕРЖАВА,  БЕЗПЕКА : інформаційний вимір
Головна Каталог статейРеєстраціяВхід
Меню сайту
Категорії розділу
Інформаційна безпека [11]
Кібернетична безпека [6]
Теорія держави і права [11]
Студентські доповіді [6]
Навчальні і наукові видання [6]
Теги
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Погода
Головна » Статті » Інформаційна безпека

Критеріальна оцінка інформаційного розвитку суспільства та інформаційної безпеки

Тихомиров О.О.

Критеріальна оцінка інформаційного розвитку суспільства та інформаційної безпеки

Безпрецедентне посилення інформаційного вектору розвитку сучасного загальносвітового суспільства призводить до значного збільшення діяльнісного потенціалу його членів, до ускладнення і виникнення нового інформаційного рівня системних зв'язків між ними і, відповідно, необхідності встановлення нової системи координат для оцінки цих процесів.

Метою статті є спроба розробки методологічного та термінологічного підґрунтя, як основи для подальшої конкретизації і деталізації оціночних характеристик ступеня розвитку інформаційних процесів у суспільстві загалом і інформаційної безпеки зокрема.

Проблеми у сфері аналізу соціальних систем, інформаційних процесів та управління ними, пов'язаних з безпекою та надійністю, розглядалися багатьма російськими та українськими фахівцями, серед яких А.О. Давидов, М.Р.Деметрадзе, О.П. Дзьобань, Р.А. Калюжний, П.М. Копка, М.І. Мельник, Ю.М. Плотинський, А. Самбієв, М.Я. Швець.

Складність та багатозначність пов'язаних з безпекою понять, таких як "національна безпека", "інформаційна безпека" та ін. зумовлена, в першу чергу, складністю і недостатньою реалістичністю самого поняття "безпеки". Тлумачні словники практично однаково визначають безпеку як "стан, коли комусь, або чомусь ніщо не загрожує, не викликає занепокоєння" [1, с.53]. Такий етимологічний підхід до розуміння безпеки є спрощеним і не відображає реалій існування людського суспільства, що проходить в умовах постійної наявності різноманітних загроз, як реальних так і потенційних, відомих і невідомих, прогнозованих і неочікуваних.

Визначення "безпеки" як відсутності загроз не охоплює всієї широти сучасного розуміння і може слугувати лише його першоосновою, що потребує пристосування до сучасних умов існування суспільства з урахуванням тенденцій майбутнього розвитку. Саме тому, деякі сучасні вчені розглядають поняття "національної безпеки" та її складових крізь призму теорії соціальних систем і безпеки соціальних систем, зокрема, що дозволяє на науковому рівні осмислити фундаментальні аспекти його розуміння. Проте, водночас, даний підхід зменшує можливості використання такого поняття на практиці, оскільки надає йому занадто абстрактного характеру. На практичному рівні виникає проблема якісної та кількісної оцінки змін та перетворень, якими охоплено сучасне суспільство, що зумовлює необхідність розробки системи якісних та кількісних характеристик безпеки зручних для використання. Вирішенню цього завдання буде сприяти використання всього спектру методів системного аналізу і, в тому числі, критеріального методу.

У сучасному розумінні безпека соціальної системи – стан її оптимального функціонування і розвитку. Саме такий стан гарантує достатню захищеність системи. Основою ефективного функціонування і розвитку будь якої соціальної системи є її потенціал – соціальний або людський ресурс, можливості та здатності до розвитку якого і визначають можливості подальшого розвитку соціальної системи в цілому. Визначення національної безпеки, які пропонуються останнім часом у навчальній літературі і нормативно-правовій базі, нерозривно пов'язані з стабільним розвитком держави і суспільства, що є додатковим підтвердженням актуальності та справедливості підходу, який обґрунтовується в даній статті.

Концепцією національної безпеки України 1997 року "національна безпека" визначається як стан захищеності життєво важливих інтересів особи,  суспільства та держави від внутрішніх і зовнішніх загроз і є необхідною  умовою збереження та примноження духовних і матеріальних цінностей [2]. Закон України "Про основи національної безпеки України" 2003 року визначає національну безпеку через захищеність життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави, за якої забезпечується сталий розвиток суспільства, своєчасне виявлення, запобігання і нейтралізація реальних та потенційних загроз національним інтересам [3]. Відносно визначення поняття "інформаційна безпека", на даний час, відсутній цілісний підхід і єдиної думки серед дослідників не існує. Однак, фахівці з проблем національної безпеки відзначають необхідність розгляду "інформаційної безпеки" як похідної категорії від "національної безпеки" і, відповідно, методологічне підґрунтя для осмислення цих категорії повинне бути спільним. Наприклад, Б.А. Кормич  зазначає, що інформаційна безпека – це захищеність встановлених законом правил, за якими відбуваються інформаційні процеси в державі, що забезпечують гарантовані Конституцією умови існування і розвитку людини, всього суспільства та держави [4, с.142].

Таким чином, оптимальний розвиток суспільства є обов'язковою вимогою, результатом і одночасно підґрунтям забезпечення його безпеки. А, оскільки, соціальний суб'єкт, який є по суті одиницею виміру соціального ресурсу, теорією національної безпеки розглядається одночасно і як суб'єкт, і як об'єкт забезпечення безпеки суспільства, то визначення критеріїв оцінки його розвитку дозволить на загальному рівні оцінювати можливості соціальної системи до забезпечення власної безпеки і прогнозувати їх подальші зміни. 

Критерії розвитку людського ресурсу – якісні і кількісні характеристики його стану та поточних змін. За їх допомогою визначаються параметри процесу оптимізації розвитку суспільства і забезпечується взаємозв'язок з іншими якісними показниками еволюції суспільства [5, с.22]. Визначення таких універсальних загальних критеріїв та їх конкретизація за допомогою ряду специфічних для кожної сфери кількісних показників, дозволить проводити оцінювання розвитку суспільства в будь-якій сфері окремо, і, відповідно, оцінку можливостей забезпечення кожної складової національної безпеки.

"Для того, щоб соціальна система функціонувала і розвивалась, необхідна інформаційна складова, що має бути розгалуженою, інформованою і безвідмовною. Властивість передавати й приймати інформацію закладено в кожному елементі системи. Ця передача або прийом бувають однобічними, двосторонніми або багатосторонніми. Крім того, кожна система має взаємозалежні складові, які доповнюють одна одну. До них слід віднести виробничу, соціальну, духовну, політичну, правову тощо" [6, с.18]. Сучасні тенденції перетворень загальносвітового суспільства свідчать про подальше прискорення інформатизації всіх сфер суспільного життя і посилення інформаційного вектору розвитку, який поступово стає визначальним для інших напрямків суспільного розвитку. Тому, саме інформаційна складова соціальної системи починає набувати пріоритетного значення і потребує детального аналізу та зручної оцінки.

"Визначення темпів розвитку повинно ґрунтуватись, в першу чергу, на комплексному підході, який включає ряд одиничних показників та часові параметри" [6, с.31]. Обрані показники, в нашому випадку, повинні створити систему координат для оцінки інформаційного розвитку суспільства і можливостей забезпечення інформаційної безпеки. Їх застосування повинно дозволити розглядати динаміку інформаційного розвитку соціальної системи та здійснювати аналіз змін її інформаційної складової. Колектив авторів під керівництвом М.І. Мельника відзначає, що серед фахівців немає єдиної думки щодо критеріїв розвитку людського ресурсу і дослідивши різноманітні процедури їх визначення, з метою більш детального розгляду, пропонує виділити декілька критеріїв, основними з яких є освіта, переконання та практична діяльність [5, с.22-23]. Конкретизація запропонованих загальних критеріїв в інформаційній сфері дозволить наблизитись до якісної та кількісної оцінки інформаційного потенціалу соціальної системи, і відповідно, можливостей і потреб забезпечення інформаційної безпеки, а застосувавши додатково часові параметри, оцінити темпи інформаційного розвитку суспільства.

Першим важливий критерієм розвитку сучасного людського ресурсу є освіта в інформаційній сфері. Даний критерій можна розглядати в трьох взаємопов'язаних аспектах: по-перше, рівень інформаційної освіти окремих індивідів; по-друге, рівень інформаційної освіти суспільства; по-третє, рівень інформатизації самого процесу освіти. Відповідно до визначених аспектів розуміння інформаційної освіти суспільства можна використати такі показники:

        обізнаність про загальносвітові інформаційні процеси та перспективи їх розвитку;

        навички та вміння користування сучасними носіями інформації та системами їх обробки;

        знання та вміння по самостійному попередженню несанкціонованого доступу до власної інформації на рівні користувача;

        забезпеченість освітнього процесу сучасними системами обробки інформації;

        використання в освітньому процесі інформаційних технологій тощо.

Наступним критерієм є переконання. У нашому випадку система переконань є відображенням інформаційного світогляду і характеризує сприйняття загальносвітових інформаційних процесів і налаштованість індивідів та суспільства на конструктивну участь в цих процесах. Інформаційні переконання можуть виражатись наступними характеристиками:

        обізнаність індивідів про можливості оптимізації власної діяльності за допомогою використання світового інформаційного ресурсу та автоматизованих систем обробки інформації;

        готовність до саморозвитку в інформаційній сфері та самовдосконалення інформаційної складової власної діяльності;

        усвідомленість можливості загроз власній інформаційній безпеці та готовність до її забезпечення;

        існування зрозумілої цілісної інформаційної політики тощо.

Логічним продовженням двох попередніх критеріїв є практична діяльність, спрямована на реалізацію своїх знань та переконань в інформаційній сфері. Вона може характеризуватися об'єктивними можливостями індивідів для здійснення діяльності в інформаційній сфері (забезпеченістю всіма необхідними умовами та засобами для здійснення такої діяльності, і в першу чергу, технічною готовніс­тю до вико­ристання інформа­ційно-комуні­каційних технологій), а також рівнем їх використання. До даного критерію можна віднести такі показники:

        рівень забезпеченості населення сучасними системами обробки інформації;

        існування розгалуженої та доступної мережі обміну інформацією;

        існування власного розвиненого інформаційного ресурсу;

        використання світового інформаційного ресурсу у власній діяльності;

        якісні характеристики інформаційного ресурсу, що використовується суспільством (інформувальний, пізнавальний, виробничий, розважальний рівень, рівень спілкування та ін.);

        існування загальнообов'язкових норм поведінки в інформаційному просторі;

        здійснення заходів різноманітного характеру по забезпеченню інформаційної безпеки тощо.

Звичайно, розглянуте критеріальне оцінювання є дискусійним і не претендує на абсолютну повноту, оскільки характер вибору критеріїв оцінювання та їх показників має суб'єктивну складову. Додатково ускладнює ситуацію необхідна передумова критеріальної оцінки – достовірність статистичних даних, яка досягається шляхом співставлення даних з різних джерел, а також "узаконенням" джерел, умов і способів одержання інформації. Однак, запропонований підхід та його подальше вдосконалення,  дозволить відійти від інтуїтивного оцінювання розвитку суспільства загалом, і інформаційного розвитку зокрема, і буде сприяти виробленню варіантів більш ефективних управлінських і організаційних рішень, що позитивно впливатимуть на оптимізацію забезпечення інформаційної безпеки та інформаційний розвиток суспільства.

Використана література

1.      Сучасний тлумачний словник української мови: 65000 слів / [За заг . ред. д-ра філол. наук, проф. В. В. Дубічинського]. – Х. : ВД "Школа", 2006. – 1008 с.

2.      Про Концепцію (основи державної політики) національної безпеки України : Постанова Верховної Ради України від 16.01.1997 № 3/97-ВР // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 1997. ­- N 10.

3.      Про основи національної безпеки України : Закон України від 19.06.2003 р. № 964-IV // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 2003. - N 39.

4.      Кормич Б.А. Організаційно-правові засади політики інформаційної безпеки України: Монографія / Б.А. Кормич. – Одеса: Юридична література, 2003. – 472 с.

5.      Розвиток людського ресурсу – основа національної безпеки України / М. І. Мельник (керівник авт. кол.), П. М. Копка та ін. – К.; 2007. – 184 с.

6.      Аналіз соціальних систем / М.І.Мельник (керівн. автор. колективу), П.М. Копка та ін. – К., 2007. – 160 с.

 

Аннотация. В статье рассматривается проблема оценки степени информационного развития общества. Подчеркивается взаимосвязь информационного развития и возможностей обеспечения информационной безопасности. Предлагаются обобщенные критерии и показатели информационного развития человеческого ресурса как потенциала построения информационного общества и обеспечения высокого уровня информационной безопасности.

 Анотація. У статті розглядається проблема оцінки ступеня інформаційного розвитку суспільства. Підкреслюється взаємозв’язок інформаційного розвитку та можливостей забезпечення інформаційної безпеки. Пропонуються узагальнені критерії і показники інформаційного розвитку людського ресурсу як потенціалу розбудови інформаційного суспільства й забезпечення високого рівня інформаційної безпеки.

 Summary. The article is devoted research of society's level informational development estimation. Correlation of informational development and possibilities to safeguard informational security is underlined. Author offers generated criteria and indicators of informational security of social resource which serve as a power of informational society construction and safeguard a high level of informational security.

 Ключевые слова. Информационная безопасность, информационное развитие общества, критерии информационного развития общества, социальная система, социальный ресурс.

 Ключові слова. Інформаційна безпека, інформаційний розвиток суспільства, критерії інформаційного розвитку суспільства, соціальна система, соціальний ресурс.

 Key words. Informational security, informational development of society, criteria of informational development of society, social system, social resource.

 

Опубліковано: Тихомиров О. О. Критеріальна оцінка інформаційного розвитку суспільства та інформаційної безпеки / О. О. Тихомиров // Бюлетень Міністерства юстиції України. - 2010. - № 4–5. - С. 250–254.

Категорія: Інформаційна безпека | Додав: tihoma (17.05.2012)
Переглядів: 994 | Теги: соціальна система, інформаційна безпека, соціальний ресурс, критерії інформаційного розвитку су, інформаційний розвиток суспільства | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Пошук по сайту
Друзі сайту

Періодичні видання

Інформаційна безпека людини, суспільства, держави

Юридичний журнал

Правова інформатика

Інформація і право

Право України

Бизнес и безопасность

Корисні ресурси

Юридична бібліотека онлайн

Юридична бібліотека

CyberCrime Форум

Центр информационной безопасности

ISO27000.ru

Российская сеть информационного общества

Погода
© Тихомиров О.О. 2018
Зробити безкоштовний сайт з uCoz
Иконка сайта сделана при помощи favicon.ru