П`ятниця, 29.03.2024, 08:26
Вітаю Вас Гість | RSS
   ПРАВО,  СУСПІЛЬСТВО,  ДЕРЖАВА,  БЕЗПЕКА : інформаційний вимір
Головна Каталог статейРеєстраціяВхід
Меню сайту
Категорії розділу
Інформаційна безпека [11]
Кібернетична безпека [6]
Теорія держави і права [11]
Студентські доповіді [6]
Навчальні і наукові видання [6]
Теги
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Погода
Головна » Статті » Кібернетична безпека

Особливості правового осмислення кіберзлочинності та шляхів її подолання

Тихомиров О.О.

Особливості правового осмислення кіберзлочинності та шляхів її подолання

Недостатність теоретичного осмислення явища кіберзлочинності та шляхів її подолання в контексті особливостей державно-правового устрою України сьогодні є актуальною проблемою. Необхідність такого осмислення зумовлена в першу чергу несформованістю цілісного загальновизнаного уявлення щодо явищ кібернетичної сфери, зокрема кібербезпеки, кіберзлочину (кіберзлочинності), кіберзагрози та інших, що починаються з приставки "кібер-". На рівні українського законодавства таке уявлення на даний час відсутнє взагалі, при цьому проблема протидії негативним явищам кіберсфери, серед яких і кіберзлочинність, стоїть дуже гостро.

Слід наголосити, що Україна 1 статтею Конституції проголошує себе правовою державою, а це надає пріоритетного значення саме правовим формам і механізмам організації діяльності апарату держави, і в першу чергу правоохоронних органів.

Отже важливість якісних виважених нормативно-правових актів, що будуть закріплювати необхідну термінологію, надавати дефініції нормативного характеру, визначати повноваження різноманітних державно-владних інституцій у сфері кібернетичної безпеки, а також концепцію її забезпечення, важко переоцінити. Очевидно, що створення таких актів, а також відповідне удосконалення діючого законодавства України неможливе без глибокого осмислення названих явищ у взаємозв'язку з іншими явищами (зокрема явищами сфери інформаційної, національної безпеки) в контексті особливостей побудови правової системи України.

Саме на деяких важливих стадіях (рівнях) такого осмислення явища "кіберзлочинності" та можливостей її подолання доцільно зупинитися.

1. Теоретико-правовий аспект.

В даному контексті важливими є декілька наступних проблемних моментів.

1) Запозиченість поняття "кіберзлочинність" з певним закладеним в це поняття змістом з міжнародних правових актів (зокрема з Конвенції про кіберзлочинність), які створені державами з різними типами правових системи. Напрацьоване в них  розуміння кіберзлочинності є достатньо узагальненим, тобто абстрагованим від правової системи конкретної держави, зокрема й України, і, відповідно не може в повній мірі відповідати її особливостям.

Йдеться про те, що для правової системи України характерним є поділ протиправних діянь на дві групи: злочини (найбільш суспільно небезпечні правопорушення, за які передбачена кримінальна відповідальність) і проступки (всі інші правопорушення, за які передбачена юридична відповідальність інших видів, зокрема адміністративна, цивільна, дисциплінарна). Причому не вважаються злочинами діяння, які не наносять значної суспільної шкоди (не несуть значної суспільної небезпеки) навіть якщо вони за всіма іншими ознаками відповідають злочину. В окремих випадках за такі діяння передбачена відповідальність іншого виду, наприклад адміністративна. Тобто часто визначальним критерієм кваліфікації правопорушень за статтями Кримінального кодексу (як злочинів) є обсяг нанесеної суспільної шкоди (ступінь суспільної небезпеки). Враховуючи високий рівень латентності правопорушень у кіберсфері, відповідно і прихованість значних обсягів суспільної шкоди, застосування такого критерію відносно "кіберправопорушень" видається достатньо умовним.

Таким чином, випускаючи зі сфери правового регулювання "кіберправопорушення", які на перший погляд не наносять значної суспільної шкоди і, відповідно не можуть кваліфікуватися як "кіберзлочини", поза межами державного реагування залишається значна частина протиправних діянь, які у сукупності можуть нанести значну суспільну шкоду. Крім того серед них можуть бути і кіберзлочини у латентній формі.

Зрозуміло, що в сучасних економічних умовах українській державі не під силу виявлення і належне реагування на всі "дрібні" правопорушення (або проступки) і тим більше на проступки з використанням технологічних можливостей кіберпростору. Саме тому зусилля сьогодні зосереджуються на протидії кіберзлочинності. Проте їх існування і можливість широкого розповсюдження не можна виключати, що необхідно враховувати в процесі удосконалення законодавства та створення загальнодержавної системи протидії кіберзлочинності.

2) Можливості правового впливу на кіберзлочинність, тобто правові важелі протидії їй.

Згідно положенням теорії права правовий вплив може здійснюватись на двох рівнях:

- вплив на свідомість індивідів (тобто широке використання методу переконання в процесі правової освіти та виховання з метою формування внутрішніх мотивів та стимулів правомірної поведінки індивідів);

- вплив на поведінку індивідів, що здійснюється за допомогою застосування (або можливості застосування) методів державного примусу (такий вплив здійснюється спеціально-юридичними засобами, серед яких: юридична відповідальність, правосуддя, засоби виявлення, припинення, профілактики правопорушень тощо).

Слід зазначити, що можливості застосування методів правового впливу на свідомість індивідів є достатньо обмеженими, по-перше, низьким рівнем правової та інформаційної культури громадян України, що не дозволяє сподіватись на внутрішню мотивацію до належної (правомірної) поведінки, по-друге, транснаціональним характером кіберзлочинності, яка виходить за юрисдикційні межі окремої держави.

Очевидно, що за таких умов реальний потенціал дієвості має лише влив на поведінку індивідів. Тому особливо важливе значення сьогодні має саме правоохоронна складова протидії кіберзлочинності, тобто система дієвих охоронних правових норм, в першу чергу кримінальних, створена за єдиними міжнародними стандартами, а також ефективна діяльність правоохоронних та судових органів держави і відповідних міжнародних організацій щодо застосування цих норм.

2. Кримінологічний аспект.

В цьому контексті важливим є з'ясування змістовних особливостей кіберзлочинності та її місця в загальній структурі злочинності.

Офіційні статистичні дані МВС України за 2009-2010 роки показують, що злочини, які відповідають статтям XVI розділу Кримінального кодексу України (злочини у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), систем та комп'ютерних мереж і мереж електрозв'язку), з якими, на перший погляд, асоціюються кіберзлочини, складають соті долі відсотка від загальної кількості зареєстрованих злочинів. Зважаючи на очевидність масштабів кіберзлочинності, це здається дещо дивним і може пояснюватись наступним: по-перше, неефективністю діяльності правоохоронних органів щодо виявлення таких злочинів; по-друге, неадекватністю нормативного сприйняття поняття "кіберзлочин", тобто необхідністю більш широкого його розуміння, що виходить поза межі злочинів, передбачених статтями XVI розділу Кримінального кодексу України.

Сьогодні таке широке розуміння кіберзлочину поступово формується, принаймні на науковому рівні. Кіберпростір з його технологічними можливостями по суті є сучасним засобом комунікації і обробки інформації.  Але ж ця комунікація і обробка інформації можуть здійснюватись і зі злочинною метою. Тоді кіберпростір і його технологічні можливості необхідно розглядати не тільки як об'єкт (предмет) правопорушення (як він розглядається XVI розділом Кримінального кодексу України), а і як ефективний засіб, що може використовуватись при скоєнні правопорушень багатьох вже відомих видів, значно збільшуючи рівень їх суспільної небезпеки.

Можливим шляхом відображення такої концепції кіберзлочину у законодавстві є доповнення низки статей Кримінального кодексу України додатковими частинами, що будуть посилювати відповідальність за скоєння злочинів з використанням технологічних можливостей кіберпростору. Прикладом такої моделі внесення змін є, зокрема, ч. 3 ст. 190 ККУ "Шахрайство", яка встановлює окремі межі відповідальності за цей злочин, здійснений шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки. Альтернативним, більш універсальним, але й спірний шляхом може розглядатися віднесення використання кіберпростору до обтяжуючих обставин злочину, що дозволить застосування цього положення в процесі кваліфікації будь-якого злочину.

Отже, враховуючи широке використання можливостей кіберпростру для здійснення вже відомих і передбачених Кримінальним кодексом злочинів, виникає питання щодо шляхів налагодження системи протидії кіберзлочинності, розмежування компетенції правоохоронних органів та інших державних органів України у питаннях протидії кіберзлочинності, а також створення системи відповідної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації співробітників цих органів.

Вбачається, що система протидії кіберзлочинності має бути не стільки системою якихось нових державних структур, скільки створювати якісно новий рівень взаємодії та координації правоохоронних органів України між собою, з іншими державними органами, які у своїй діяльності стикаються з кіберзлочинами, а також з відповідними міжнародними правоохоронними структурами. Налагодження такої взаємодії є складним завданням, що має обов'язково починатися, по-перше, зі створення якісної правової основи, по-друге, з розгортання цілої системи освітніх заходів, які будуть включати як спеціальну підготовку фахівців з розслідування кіберзлочинів, так і додаткову підготовку слідчих, прокурорів, суддів щодо особливостей кіберзлочинів і притягнення до юридичної відповідальності за них, а також просвітницьку роботу серед співробітників всіх інших державних органів і приватних структур з метою формування загального уявлення про кіберзлочини та шляхи реагування на них.

 

Опубліковано: Тихомиров О.О. / Актуальні питання підготовки фахівців із розслідування кіберзлочинів : зб. матер круглого столу, 25 листопада 2011 р., м. Київ. - К. : Наук.-вид. відділ НА СБ України, 2012. - С. 15-19.
Категорія: Кібернетична безпека | Додав: tihoma (17.05.2012)
Переглядів: 1515 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Пошук по сайту
Друзі сайту

Періодичні видання

Інформаційна безпека людини, суспільства, держави

Юридичний журнал

Правова інформатика

Інформація і право

Право України

Бизнес и безопасность

Корисні ресурси

Юридична бібліотека онлайн

Юридична бібліотека

CyberCrime Форум

Центр информационной безопасности

ISO27000.ru

Российская сеть информационного общества

Погода
© Тихомиров О.О. 2024
Зробити безкоштовний сайт з uCoz
Иконка сайта сделана при помощи favicon.ru