Вівторок, 22.05.2018, 15:07
Вітаю Вас Гість | RSS
   ПРАВО,  СУСПІЛЬСТВО,  ДЕРЖАВА,  БЕЗПЕКА : інформаційний вимір
Головна Каталог статейРеєстраціяВхід
Меню сайту
Категорії розділу
Інформаційна безпека [11]
Кібернетична безпека [6]
Теорія держави і права [11]
Студентські доповіді [6]
Навчальні і наукові видання [6]
Теги
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Погода
Головна » Статті » Теорія держави і права

Критеріальний метод у правових дослідженнях

Тихомиров О.О.

Критеріальний метод у правових дослідженнях

Сприйняття людиною навколишнього середовища та процесів у ньому, ґрунтується на органах відчуття, наданих людині природою, та розумовій обробці інформації, які вона отримує за допомогою цих органів. Їх можливості мають значні просторові і часові обмеження, що не дозволяє людині безпосередньо охопити та безперервно відслідковувати всі світові процеси. Однак, використовуючи інтелект, людина здатна до постійного накопичення та оновлення інформації у вигляді безлічі критеріїв оцінки навколишнього світу і показників, що їм відповідають, та подальшого її осмислення. Це означає, що критеріальне оцінювання притаманне людині від природи, як один з методів світосприйняття. Науково-технічний прогрес надав людству безліч додаткових можливостей по отриманню, вимірюванню та обробці необхідних даних у багатьох сферах життєдіяльності, чим значно підвищив його аналітичний потенціал. Наприклад, сьогодні, навіть на елементарному рівні, погода сприймається не просто через відчуття "холодно-тепло", а за допомогою ряду показників, серед яких – температура та вологість повітря, сила та напрямок вітру, вид та кількість опадів. Перевагою такої критеріальної оцінки є її об'єктивність і зрозумілість, оскільки вона спирається на єдину загальновизнану систему вимірювання.

Критеріальний метод і критеріальне моделювання найбільш широко використовується в галузях діяльності, пов'язаних з управлінням складними технічними системами, економікою та  персоналом. Однак, і у сфері аналізу соціальних систем, і, зокрема, у сфері правових досліджень,  критеріальний метод має значний потенціал, додатково посилений всепроникненням науково-технічного прогресу. Про це свідчить і активізація останніми роками наукових досліджень з використанням критеріального аналізу у гуманітарній сфері.

Побудова факторно-критеріальних моделей правових явищ розширює можливості їх аналізу, надає йому кількісного виміру та точності. Крім того, за умов періодичного оновлення оціночних даних та постійного співставлення їх між собою, створюється можливість розгляду правових явищ, оцінюючи їх зі зручної для порівняння позиції "стану" (наприклад, стан реалізації прав і свобод людини), не втрачаючи при цьому динамічної складової явища. Період оцінювання, в даному випадку, буде визначати точність відображення динамічної складової, а якість обрання системи критеріїв – повноту відображення сутності явища в момент оцінювання.

У правових дослідженнях такі моделі можна побудувати для явищ, які важко оцінювати і порівнювати, зокрема, для законності і правопорядку, національної безпеки, правової держави і громадянського суспільства тощо. Наприклад, правопорядок, у першому наближенні, можна оцінювати за такими загальними критеріями: рівень злочинності, характер злочинності, рівень розкриття правопорушень, індивідуальні характеристики правопорушників, мотиви здійснення правопорушень тощо. Періодичне проведення такого аналізу та співставлення отриманих результатів із соціальною ситуацією, в якій він проводився, дозволить визначати фактори впливу на правопорядок, обирати серед них визначальні, знаходити шляхи їх нівелювання або стимулювання, що у підсумку виражатиметься у конкретних заходах направлених на зміцнення правопорядку.

Зрозуміло, що процес обрання достатньої кількості критеріїв оцінювання та отримання достовірної оцінки за цими критеріями не є простим. Саме тому, критеріальний метод не розглядається як самостійний, а знаходиться у тісному взаємозв'язку з низкою методів вибору критеріїв (методи експертних оцінок) та отримання і обробки інформації за обраними критеріями (соціологічні, статистичні методи), у рамках цілісного критеріального аналізу. Головними здобутками такого аналізу є відхід від інтуітивно-емоційного оцінювання, точність та об'єктивність оцінки за обраними критеріями, тісний взаємозв'язок з практикою, можливості відслідковування достатньо чітких тенденцій змін за обраними критеріями, і, відповідно, можливість накопичення досвіду для подальшого, більш якісного, прогнозування та підвищення ефективності управлінського впливу. Недоліками даного методу є складність та суб'єктивізм методик вибору критеріїв і показників та методик отримання  точного, повного та достовірного їх кількісного виразу.

 

Опубліковано: Тихомиров О. О. Критеріальний метод у правових дослідженнях / О. О. Тихомиров // Філософські, методологічні і психологічні проблеми права : тези доп. ІІІ Всеукр. наук.-практ. конф., (Київ, 23 квіт. 2010 р.) / [ред. кол. : В. В. Коваленко, М. В. Костицький, О. М. Джужа та ін.] - К. : Київ. нац. ун-т внутр. справ, 2010. - С. 206–207.


Категорія: Теорія держави і права | Додав: tihoma (17.05.2012)
Переглядів: 458 | Теги: методологія досліджень, критерії, критеріальний метод | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Пошук по сайту
Друзі сайту

Періодичні видання

Інформаційна безпека людини, суспільства, держави

Юридичний журнал

Правова інформатика

Інформація і право

Право України

Бизнес и безопасность

Корисні ресурси

Юридична бібліотека онлайн

Юридична бібліотека

CyberCrime Форум

Центр информационной безопасности

ISO27000.ru

Российская сеть информационного общества

Погода
© Тихомиров О.О. 2018
Зробити безкоштовний сайт з uCoz
Иконка сайта сделана при помощи favicon.ru