Тихомиров О.О.

кандидат юридичних наук

УДК  004:340

Дивись початок статті

... Сучасний етап розвитку людства характеризується значним підвищенням інтенсивності та обсягів потоків інформації. Від швидкості та якості їх обробки значною мірою залежить ефективність управлінських рішень. Зростає значення методів управління з використанням чітких інформаційних технологій соціальними та економічними процесами, фінансовими і товарними потоками, аналізу та прогнозування розвитку внутрішніх та зовнішніх ринків [16]. Сфера правового регулювання не є винятком. Інформаційний розвиток призводить до ускладнення форм взаємодії суб'єктів та виникнення нових сфер суспільних відносин, які має охоплювати правовий вплив, що зумовлює динамічні зміни у правовій сфері і, відповідно, зростання обсягів та інтенсивності потоків правової інформації. Своєчасне отримання якісної правової інформації та адекватне її сприйняття є визначальною умовою ефективності правового регулювання, а відтак і високого рівня "інформаційно-правової" безпеки.

Продемонструвати основні особливості означених вище процесів дозволяє абстрактна модель взаємодії суб'єктів у сфері правового регулювання, яка узагальнено відображає технологію сучасної правової комунікації (Рис. 1).

Рис. 1. Модель обміну правовою інформацією у сфері правового регулювання.

Основними її елементами є: 1) суб'єкт, зобов'язаний надавати правову інформацію (суб'єкт, наділений державно-владними повноваженнями, умовно - "законодавець"); 2) суб'єкт, зобов'язаний отримувати і усвідомлювати правову інформацію (умовно - "людина"); 3) середовище передачі та обробки інформації, в якості якого можуть виступати сучасні інформаційно-телекомунікаційні системи.

В умовах розвитку права взаємодія суб'єктів є двосторонньою. Правова інформація державно-владного характеру створена "законодавцем", надається "людині", яка усвідомлює її, формуючи власну правосвідомість і правову культуру (правовий нігілізм) та трансформує у правову поведінку (правомірну, неправомірну), тобто реалізує або не реалізує надані їй можливості (суб'єктивні права) та покладені на неї обов'язки (юридичні обов'язки), в свою чергу, створюючи інформацію щодо стану правопорядку і законності. Останню збирає "законодавець" з метою коригування правових вимог та державно-владного впливу, що веде до вдосконалення правового регулювання і забезпечує його розвиток.

Очевидно, що ефективність правової взаємодії безпосередньо залежить від властивостей трьох названих елементів. Інтелектуальні якості, ціннісні установки, рівень правосвідомості, правової культури, професіоналізму законодавця зумовлює ступінь відповідності правової інформації суспільним закономірностям і потребам, а також усім технічним вимогам, які до неї висуваються. Правова культура та правосвідомість громадян визначають здатність адекватного сприйняття правових вимог, що на індивідуальному рівні визначає можливості їх реалізації. Але залишається третій елемент - середовище передачі та обробки інформації, який в епоху високих інформаційних технологій може відіграти одну з визначальних ролей у процесі оптимізації взаємодії держави і суспільства, підвищуючи швидкість та надійність отримання правової інформації та надаючи її у формі, більш придатній для сприйняття.

Вплив сучасних інформаційно-телекомунікаційних технологій на правову культуру та правосвідомість виражається в наступному: вони стають основним засобом і джерелом надання інформації про право, правову діяльність; дозволяють формувати правові орієнтири і установки; зумовлюють ефективність практичної діяльності у правовій сфері.

З метою підвищення рівня правосвідомості та формування соціально-активної правомірної поведінки необхідна виважена державна політика в області створення і використання інформаційно-правових ресурсів, наповнення їх дійсно актуальною, якісною правовою інформацією [17].

Підтвердженням цього є створення численних державних і комерційних пошукових електронних інформаційно-правових систем, які надають тексти правових актів, а також іншу корисну супутню інформацію у вигляді, придатному до автоматизованої обробки. Майбутнє розвитку таких систем убачається в інтелектуальних інтерактивних геоінформаційних технологіях, які створять нові специфічні форми систематизації правової інформації. Це дозволить надавати громадянам не лише тексти правових актів у вигляді електронних друкованих сторінок, а й виважені з правової точки зору раціональні моделі правомірної поведінки. Наприклад, на запит щодо відкриття приватного підприємства має сформуватися відповідь зі всією необхідною інформацією (з урахуванням адміністративно-територіального розташування): відповідні статті законів та підзаконних актів, що визначають порядок реалізації права на відкриття приватного підприємства; назви повноважних організацій (їх юридичні адреси, контактна інформація, часи прийому); зразки документів, реквізити оплати послуг, вимоги до суб'єктів підприємницької діяльності тощо.

Висновки. Сучасне уявлення про правову інформацію повинно ґрунтуватися на багатоаспектності цього явища. З одного боку правова інформація перебуває під безпосереднім впливом процесів інформаційного розвитку суспільства, а з іншого - визначає правові механізми та засоби становлення інформаційного суспільства, що робить її предметом актуальних наукових досліджень, зокрема і теоретико-правових. Виявляючись одночасно у багатьох іпостасях, - як елемент правовідносин, як універсальний організаційний засіб (засіб правового регулювання), як мета і результат правової діяльності, правова інформація привертає до себе увагу і в контексті безпекознавчих правових досліджень, у межах яких вона може розглядатися ще і як засіб та водночас предмет державного забезпечення інформаційної безпеки, що у свою чергу сприятиме усвідомленню її правового аспекту [18].

Список використаних джерел

1. Поляков А. В. Общая теория права: Проблемы интерпретации в контексте коммуникативного подхода / А. В. Поляков. − СПб. : Издательский Дом Санкт-Петербургского гос. ун-та, 2004. − 864 с.

2.  Бєляков К. І. Інформація в праві: теорія і практика / К. І. Бєляков. – К. : КВІЦ, 2006. – 118 с.

3.  Бєляков К. І. Інформаційно-правові дослідження: походження, становлення, стан та перспективи розвитку / К. І. Бєляков // Інформація і право. − 2011. − № 2 (2). − С. 4−12.

4.  Бєляков К. І. Правова інформація як складова правової реальності / К. І. Бєляков // Часопис Київського університету права. - 2005. - № 1. - С. 22-27.

5.  Про інформацію : Закон України №2657-ХІІ від 02.10.1992 [Електронний ресурс]. − Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2657-12

6.  Брижко В. М. До гносеології категорії "інформація" / В. М. Брижко
// Інформація і право. − 2011. − № 2 (2). − С. 13−20.

7.  Шмелев А. А. О правовой информации [Електронний ресурс] : Научный центр правовой информации / А. А. Шмелев. − Режим доступу : http://www.scli.ru/rights/

8.  Кретова Е. А. К вопросу об информации как объекте публичного права / Е. А. Кретова // Право и политика. − 2007. − №11. − С. 107−109.

9.  Денісова О. О. Інформаційні системи і технології в юридичній діяльності : навч. посіб. / О. О. Денісова. − К. : КНЕУ, 2003. − 315 с.

10. Азизов Р. Ф. Правовая информация: теоретические аспекты понимания и особенности законодательного закрепления / Р. Ф. Азизов
// История государства и права. − 2007. − № 4. − С. 31−35.

11. Інформаційне право та правова інформатика : курс лекцій / В. Г. Хахановський, І. В. Мартиненко, В. М. Смаглюк та ін.; [заг. ред. проф. Є. М. Моісеєв]. - К. : Київський нац. ун-т внутр. справ., 2008 - 264 с.

12. Сопілко І. М. До питання класифікації інформації / І. М. Сопілко // Становлення держави та права в умовах глобалізації: теоретичний та практичний аспект : Матеріали ІІ Міжнар. наук. конф. (Київ, НАУ, 24 лютого 2012 р.). – Ніжин : Видавець ПП Лисенко М.М., 2012. – С. 161-163.

13. Марущак А.І. Інформаційне право: Доступ до інформації: Навчальний посібник. - К.: КНТ, 2007. - 532 с. (с 18-33 види інформації)

14. Марущак А. І. Правомірні засоби доступу громадян до інформації : науково-практичний посібник / А. І. Марущак. − Біла Церква : Вид-во "Буква", 2006. − 432 с.

15. Язык закона / [ред. А.С. Пиголкин]. − М. : Юридическая литература, 1990. − 192 с.

16. Стрельбицька Л. М. Державне управління крізь призму інформаційної безпеки України / Л. М. Стрельбицька, М. П. Стрельбицький
// Інформаційна безпека особи, суспільства, держави : наук.-практ. журн. − 2009. − №2(2). − С. 53−56.

17. Надыгина Е. В. Теоретико-правовой анализ влияния информационных технологий на правосознание : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.01 / Е. В. Надыгина. − Н. Новгород, 2007. − 211 с.

18. Тихомиров О. О. Забезпечення інформаційної безпеки: теоретико-правовий аспект / О. О. Тихомиров // Право України. − 2011. − №4. − С. 252−259.

О. Тихомиров Правова інформація: теоретико-правовий аспект

Анотація. Стаття присвячена теоретико-правовому осмислення правової інформації, виокремленню вузького прагматичного її розуміння, аналізу загальних шляхів підвищення ефективності правового регулювання в умовах розвитку інформаційно-телекомунікаційних технологій.

Ключові слова. Інформація, правова інформація, правове регулювання.

А. Тихомиров Правовая информация: теоретико-правовой аспект

Аннотация. Статья посвящается теоретико-правовому осмыслению правовой информации, выделению узкого прагматического ее понимания, анализу общих путей повышения эффективности правового регулирования в условиях развития информационно-телекоммуникационных технологий.

Ключевые слова. Информация, правовая информация, правовое регулирование.

A. Tikhomirov Legal information: theoretical and legal aspect

Summary. The article is devoted to the theoretical and legal understanding of legal information, selection of its narrow pragmatic understanding, analyzing of the common ways  of the legal regulation improvement in terms of information and telecommunication technologies.

Key words. Information, legal information, legal regulation.

Опубліковано: Інформаційна безпека людини, суспільства, держави №1 (8)  2012, С. 29-35